ВРП призупинила заяву та почала розгляд скарги щодо судді, яка намагалась звільнитись
Про це повідомляє «Слідство.Інфо».
ВРП розглянула цю заяву та призупинила розгляд на час, поки не буде прийнято рішення щодо скарги на поведінку служительки Феміди. Бояринцева має негативний висновок Громадської ради доброчесності та низку сумнівних рішень, ухвалених під керівництвом одіозного Павла Вовка.
13 березня Вища рада правосуддя вирішила не розглядати справу про звільнення у відставку судді Окружного адміністративного суду Києва Марини Бояринцевої. Таке рішення ухвалили через скаргу, яку подав на суддю один із членів ВРП Роман Маселко.
Під час засідання Роман Маселко заявив про самовідвід через упередженість у цій справі.
Марина Бояринцева — з 2010 року суддя нині ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва. У 2019 році разом з колегами служителька Феміди намагалась зірвати кваліфікаційне оцінювання. Тоді одночасно 30 суддів не з’явились на іспит за вказівкою голови суду Павла Вовка.
Павло Вовк очолював ОАСК понад 10 років. Під час головування Вовка в Окружному адміністративному суді його судді ухвалили декілька резонансних рішень, зокрема і про розблокування Майдану Незалежності у 2013 році, коли суд дозволив розібрати барикади активістів Євромайдану, а за два дні «Беркут» намагався розігнати Майдан.
Вовк також відомий тим, що є фігурантом так званих «плівок Вовка». Про ці записи з кабінету Павла Вовка стало відомо влітку 2019 року. Тоді Національне антикорупційне бюро (НАБУ) спільно з Управлінням спеціальних розслідувань Генпрокуратури провели обшуки в приміщенні нині ліквідованого Окружного адмінсуду Києва.
Ми розкажемо, куди витрачаються твої податки. Май сміливість знати! Долучайся до «Слідство-клубу»!
Окрім цього, у 2020 році суддя Бояринцева ухвалила рішення, яким зобов’язала Державну службу геології та надр видати наказ про надання ТОВ «Юноліт Ойл» спецдозволу про розширення меж користування надрами на Фльорівсько-Ювілейній площі. Міністерство енергетики та захисту довкілля України раніше повернуло документи ТОВ «Юноліт Ойл», оскільки поданий пакет документів нібито не відповідав Порядку надання спецдозволів. Після подачі апеляції позивач відкликав позов у зв’язку з чим рішення скасували, а справу закрили.
Згідно з висновком Громадської ради доброчесності, суддя має статки сумнівного походження, зазначені у декларації. Сукупний дохід Бояринцевої за 2012-2017 роки становив всього 776 783 грн доходу судді та 482 513 доходу її чоловіка. При цьому дохід чоловіка за 2015-2017 роки становив всього 65 545 грн, із яких 42 873 грн склала допомога по безробіттю. Загальна вартість набутого майна за 2005-2012 роки, зазначеного в декларації, становить щонайменше $298 660.
«Враховуючи наявні відомості про трудову діяльність судді та її чоловіка, а також інформацію про їх доходи протягом наступних шести років, що йдуть за періодом набуття вказаного майна у власність, існує обґрунтований сумнів у достатності доходів судді та її чоловіка для здійснення таких витрат», — йдеться у висновку.
Марина Бояринцева подала заяву про відставку до Вищої ради правосуддя, ймовірно, задля уникнення покарання та збереження щомісячних виплат від держави.
Звільнення у відставку — логічне завершення кар’єри служителів Феміди, яке супроводжується довічним утриманням за державні кошти. Розмір цього утримання залежить від заробітної плати судді (виплати від 50 до 90% залежно від стажу).
Суддя ліквідованого Окружного адміністративного суду Марина Бояринцева подала заяву про звільнення у відставку, аби уникнути покарання за недоброчесну поведінку.
Масштабний збій у Telegram: користувачі по всьому світу скаржаться на проблеми з роботою месенджера
Распечатать
