Сонячні батареї в одеських лікарнях обійшлися вдвічі дорожче за ринкову вартість

«Думська» з’ясувала, що сонячні станції, встановлені на дахах трьох лікарень, коштували місту вдвічі-втричі дорожче за реальні ціни
«На сьогодні вже встановлено і працюють сонячні електростанції в чотирьох наших лікарнях, — розповідав директор міського департаменту охорони здоров’я Левон Нікогосян у жовтні 2024 року. — Ми плануємо встановити подібні модулі майже в кожній лікарні Одеси. Це особливо актуально у випадках можливих блекаутів, труднощів з електропостачанням тощо».
Про вартість проєкту чиновник тоді скромно промовчав. Але депутатка міськради Анастасія Большедворова надіслала відповідні запити до міськздоров’я та управління капбудівництва.
Судячи з відповіді департаменту охорони здоров’я, фотоелектрична станція в дитячій міській клінічній лікарні №3 на Академіка Заболотного коштувала 6,1 млн грн, станція в міській лікарні №5 на бульварі Гетьмана Сагайдачного (раніше Лідерсівському) обійшлася в 9,2 млн грн, а в міській клінічній інфекційній лікарні на Пастера — у 2,3 млн грн. Загалом 17,6 млн грн. Запам’ятайте цю суму.
У капбудівництві відповіли, що вся інформація про ці проєкти є в системі публічних закупівель Prozorro. Судячи з документів, конкуренції за встановлення сонячних станцій у медзакладах не було. Єдиним учасником і переможцем усіх трьох тендерів стала одна компанія — «Ростдорстрой». Її бенефіціар — депутат Одеської міськради від партії «Довіряй ділам».
Редакція перевірила всі три конкурси і порівняла ціни з ринковими. Результат вразив. Ми наведемо лише кілька цифр щодо дитячої лікарні на Заболотного. Насамперед впадає в око розбіжність між відповіддю міськздоров’я та інформацією з Prozorro. Департамент пише про 6,1 млн грн, у Prozorro — 5,8 млн. Куди поділася різниця майже в 306 тисяч, схоже, знає лише вузьке коло причетних до цього проєкту.
Питання викликає і сам договір, укладений між управлінням капбудівництва та «Ростдорстроєм». Наприклад, інвертор гібридний Sofar HYD 20KTL-3PH (20 кВт, 3 фази, 2 MPP), який позначений у договорі під номером 18, фірма надала за 238 770 грн. В інтернеті такі ж інвертори коштують 131 607 грн.
Під номером 19 у договорі значаться 104 штуки 19 PV модулів JA Solar JAM72S30-565/LR 565 Wp, Mono. В інтернеті є багато пропозицій таких сонячних панелей за ціною від 3690 до 5000 грн. Але лікарні за цінами компанії модулі обійшлися в 13 768 грн кожна!
Навіть 208 гумових килимків, необхідних для обслуговування сонячних станцій, у підрядника коштували по 310 грн за штуку за ринкової ціни у 213 грн. Ми виявили аналогічні завищення вартості обладнання та робіт майже у всіх пунктах договору.
«Думська» вирішила показати всі ці документи фахівцям, які щодня купують комплектуючі та монтують цілі системи. Їхній вердикт ще більш гнітючий — у проєктах мерії не тільки завищена вартість, а й ефективність кульгає на обидві ноги. На умовах анонімності з нами поділилися висновками.
«Системи з багатьма інверторами по 3-5 штук менш ефективні, ніж побудовані на одному, але потужнішому агрегаті. Це пов’язано з тим, що акумулятори, які під’єднані до окремого інвертора, не спілкуються безпосередньо з іншими акумуляторами. Якщо навантаження нерівномірне, набагато вірогідніша ситуація, що одні інвертори відключатимуться від системи раніше за інші (у разі нерівномірного розрядження батарей)», — пояснює фахівець.
Він додає, що вся сама система спроєктована з набору менш потужних модулів. Це не доречно, і виглядає як «я його зліпила з того, що було». А на ринку, між тим, є рішення, які розраховані на 40, 50, 80 і навіть 100 кВт одним юнітом.
«У них набагато менше з’єднань, нижча цінність зберігання 1 кВт/год і вища надійність, адже розраховані вони на промислове використання. Тож мерія переплатила ще більше — вибравши комплектуючі, які просто не відповідають завданню. При правильному підборі цих компонентів вартість знизиться на 20-25%», — резюмує наш співрозмовник.
Підіб’ємо підсумок, мерія переплачує буквально на всіх етапах — купує дорожче, ніж середньоринкова ціна обладнання, та ще й не факт, що те, яке треба, платить більше, за монтажні системи. Таким чином, заявлена в кошторисній документації вартість завищена на 90-100 %, тобто майже вдвічі.
Пам’ятаєте, ми просили вас запам’ятати сумарну вартість проєкту на трьох об’єктах, 17,6 млн грн. Виходить, у міста вкрали понад вісім мільйонів гривень.
Не секрет, що доступ до таких тендерів мають особи, наближені до керівництва міста, а начальники причетних управлінь і департаментів отримують відкати в розмірі 10-20% від укладених договорів.
Автори: Георгій Ак-Мурза, Юрій Олександрів
Распечатать