Аудитори КМДА виявили порушення на 348 мільйонів гривень у 2024 році
Про це пише КиївВлада.
Це – більше, ніж було виявлено “ревізорами” позаминулоріч, коли було встановлено факти порушень на суму 241,7 млн. Як завжди мова йде про неправомірне завищення вартості робіт, товарів і послуг, закупівлі та ремонти “непотрібного” обладнання і техніки, “дивні” нарахування премій та надбавок працівникам, недоотримання коштів від оренди комунального майна тощо. При цьому, за весь минулий рік “легким дисциплінарним покаранням” керівництво Києва піддало лише 7 посадовців, з яких жоден не був звільнений, а правоохоронці відкрили 22 кримінальних проваджень, які, схоже, будуть розслідуватися роками без особливих результатів – як це зазвичай відбувається з такими справами.
Про те, які факти фінансових зловживань і маніпуляцій в роботі міських комунальних структур були зафіксовані “муніципальними ревізорами” у минулому році, стало відомо зі звіту Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту Київської міськдержадміністрації (КМДА) про результати діяльності за 2024 рік.
Як зазначено у документі, протягом минулого року в столичних КП, структурних підрозділах КМДА і районних в Києві державних адміністраціях (РДА) було проведено 81 аудит (72 планових та 9 позапланових). Цими перевірками займався як Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА, так підрозділи внутрішнього аудиту при різних управліннях і департаментах столичної мерії та РДА.
За результатами цих аудитів “ревізори” встановили порушень на загальну суму 348 млн гривень, а саме: 239,9 млн гривень – порушення, що не призвели до втрати фінансових та матеріальних ресурсів та 108,2 млн гривень – порушення, що призвели до втрат. При цьому, частину вказаних порушень, на загальну суму 89,4 млн гривень, структурні підрозділи КМДА, а також столичні КП і РДА, все ж усунули. Із них 68,8 млн гривень (у т.ч. усунуто порушень на суму 689,3 тис. за минулі роки) – це порушення без втрат, 20,6 млн (у т.ч. 354,3 тис. – за минулі періоди) – порушення з втратами.
За інформацією Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА, загальний фінансовий ефект від врахування у 2024 році рекомендацій “ревізорів” становить 570,2 млн грн. Мова йде про ті комунальні ресурси, які були заощаджені та повернуті. У свою чергу, економічний ефект від “роботи комунальників та чиновників над своїми помилками” становить 137,3 млн грн. У даному випадку йдеться про “майбутню вигоду від врахування рекомендацій та усунення порушень, що не призвели до втрат”.
Також у звіті повідомляється, що у минулому році року до правоохоронних органів були передані матеріали за 97 об’єктами аудиту, з яких 15 – це матеріали за аудитами, що були здійснені в 2024-ому (відповідно, можна припустити, що решта матеріалів стосуються більш ранніх перевірок). Всього станом на 31 грудня 2024 року у правоохоронних органах було зареєстровано 254 кримінальних провадження, які були зареєстровані за матеріалами перевірок аудиторського департаменту КМДА або до яких були долучені матеріали таких перевірок. При цьому, 22 кримінальних провадження були відкриті у 2024 році, з яких 11 проваджень – за матеріалами аудитів, здійснених у минулому році.
Також аудитори КМДА поінформували, що по всім кримінальним провадженням підготовлено 94 повідомлення про підозру “відповідальним за правопорушеннях особам”, а по 42 кримінальних провадженням до судів вже було передано обвинувальні акти. Крім того, за результатами аудитів до різних видів відповідальності було притягнуто 7 посадових осіб, з яких 5 особам було винесено догани, а інших 2 осіб було позбавлено премій та надбавок.
При цьому, під час перевірок аудиторами було надано 644 рекомендації щодо усунення різних порушень та їхнього недопущення у майбутньому, із яких 297 були виконані повністю, 71 – виконані частково, 186 – не виконані, а ще по 90 зауваженням не настав термін виконання.
Що знаходили аудитори
Значна частина виявлених порушень минулоріч була здійснена різними міськими структурами при виконанні ремонтно-будівельних робіт. Зокрема, у результаті завищення їхньої вартості бюджет Києва поніс зайві витрати на суму 39,3 млн гривень, крім того – було спричинено ризик втрат коштів столичної скарбниці на суму 49,2 млн гривень. Також аудиторами було встановлено випадки виконання будівельних робіт, які не передбачені основними умовами договору (на суму 11,7 млн гривень), неефективного використання бюджетних коштів за рахунок завищення вартості матеріалів, виробів та конструкцій (33,7 млн) та ризику неефективного використання коштів (53,4 млн).
Одним із лідерів за порушеннями у цьому напряму серед столичних структур стало комунальне некомерційне підприємство (КНП) “Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни”. Так, аудитори встановили, що під час проведення даним закладом капітального ремонту приміщень 5-го поверху свого головного корпусу на вул. Федора Максименка, 26 в Оболонському районі було завищено обсяги і вартість робіт на суму 4 млн гривень. Крім того, госпіталь оплатив на суму 48,7 млн гривень будівельні роботи, які не передбачені основними умовами договору та проєктною документацією. Також аудитори з’ясували, що через неналежне проведення закладом аналізу поточних цін на ринку будівельних матеріалів під час складання кошторисної документації було неефективно використано кошти на суму 18,9 млн гривень.
Крім того, в результаті завищення вартості будматеріалів міський бюджет втратив 5,6 млн гривень при проведенні капітального ремонту басейнів відділення реабілітації КНП «Київська міська дитяча клiнiчна лiкарня № 1» на вул. Богатирська, 30; 4,9 млн – при здійсненні капремонту приміщень КДЮСШ «Козак» на просп. Червоної калини, 45-А; 2,9 млн – при капітальному ремонті низки будівель санаторію “Орлятко” у смт Ворзель Київської області, пошкоджених під час воєнних дій (замовник робіт – КНП «Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня») тощо.
Також низка структур допустили завищення вартості різних закупівель через перевищення середньоринкових цін. Наприклад КНП «Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги» на загальну суму 17,7 млн гривень, управління освіти Оболонського району – на 9,4 млн, управління освіти Святошинського району – 5,9 млн, КП «Плесо» – 3,9 млн.
Вистачало у діяльності цих структур й інших порушень, у тому числі – неефективне і нерезультативне використання бюджетних коштів. Наприклад, ПрАТ «АК «Київводоканал» витратило 22,4 млн гривень на впровадження системи захисту від корозії трубопроводів у водопровідних мережах житлового масиву Оболонь, але ніяк не використало її – через те, що питання такого захисту потребує комплексного підходу та більших капіталовкладень.
У свою чергу, Департамент територіального контролю КМДА свого часу придбав комп’ютерну техніку на суму 85,8 тис. гривень, але вона не була введена в експлуатацію та не використовувалася щонайменше протягом останніх 3 років. А ось підзвітне йому КП “Київблагоустрій” у 2021 році витратило 187,6 тис. гривень на ремонти автокрана, який після двох ремонтів фактично не використовувався та все рівно залишався у несправному стані.
Крім того, це ж підприємство допустило неправомірні витрати на оплату праці та нарахування на фонд оплати праці у розмірі 364,7 тис. гривень. Це сталося внаслідок того, що КП “Київблагоустрій” за підсумками 2022 року визначало розмір премії своїм працівникам підприємства без урахування відсотків до посадового окладу та фактично відпрацьованого часу. У свою чергу, КНП «Київська міська клінічна лікарня № 9» неправомірно витратило на оплату праці 12,4 млн гривень – через завищення окладів і тарифних розрядів, необґрунтоване включення одноразових виплат при обчисленні середньої зарплати тощо.
При цьому, дана лікарня допустила додаткове навантаження на бюджет в сумі 400,7 тис. гривень – через неоформлення договірних орендних відносин та неукладання відповідних договорів на відшкодування експлуатаційних та комунальних послуг з медичними закладами освіти, які використовують приміщення вказаного КНП. Крім того, міська клінічна лікарня № 9 списала основні засоби первісною вартістю 477,6 тис. грн з недотримання порядку списання.
Також аудитори встановили випадки неоприбуткування активів КП «Благоустрій Шевченківського району», що призвело до ризику втрати придбаного за бюджетні кошти комунального майна на суму 2,4 млн гривень. Зокрема, “ревізорами” так і не було встановлено місце та умови зберігання тротуарних стовпчиків на суму 939,8 тис. гривень, які не використовуються підприємством понад трьох років. Крім того, дане КП недоотримало кошти від оренди приміщень по вул. Чикаленка, 25А та пров. Десятинний, 7А, у сумі 3,2 млн гривень.
І такі відносно “дрібні” порушення фіксувалися аудиторами у різних підприємствах та закладах десятками, якщо не сотнями. Наприклад, у КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району» не було забезпечено внутрішній контроль процесів придбання, використання, зберігання технічної солі для боротьби з ожеледицею, що призвело до її неконтрольованого та завищеного витрачання на суму 2,7 млн гривень у період 2022 – I півріччя 2023 років. Також у цьому підприємстві спостерігалася значна неукомплектованість штату прибиральників із невеликим рівнем оплати праці (близько 12 тис. гривень на одну особу), через що цим людям доводилося виконувати подвійні норми роботи. За інформацію аудиторів, це створювало ризики неякісного прибирання різних об’єктів, у т.ч. укриттів, або взагалі їхнього неприбирання.
Як у столиці проводяться аудити
Аудитори КМДА охоплюють своїми перевірками лише малу частину структур, які підпорядковуються столичній міськдержадміністрації – одних лише КП у Києві налічується близько 2 тис. І попри наявність фактів явних фінансових порушень (як звичайних “бюрократичних помилок”, так і відвертих “ розпилів” бюджетних коштів), чиновники майже не притягаються до хоч якоїсь відповідальності.
Так, з 2017 року по 2023 рік включно Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА спільно з колегам з інших підрозділів провів у підпорядкованих столичній міськдержадміністрації структурах 401 аудиторську перевірку. Найбільше аудитів за цей період було проведено у 2023 році (83 аудити), найменше – у 2022 році (41 така “ревізія”). За ці сім років “перевіряльники” з КМДА нарахували фінансових порушень на загальну суму понад 5,3 млрд гривень – як тих порушень, які спричинили втрату столичним бюджетом його ресурсів, так і тих, що не призвели до безпосередніх втрат. “Рекордним” для столиці став 2019 рік, коли сума таких порушень склала 2,2 млрд гривень, а найменше їх було зафіксовано у 2023 році – всього 241,7 млн гривень.
При цьому, протягом 2017-2023 років за результатами аудитів до не значної дисциплінарної відповідальності за фінансові порушення було притягнуто всього 129 посадових осіб: найбільше чиновників потрапило “під роздачу” у 2018 році (48 осіб), найменше – у 2022 році (всього 5 посадових осіб).
Нагадаємо також, що фінансові “огріхи” в роботі підпорядкованих столичній мерії структур знаходять не лише фахівці з її профільних структурних підрозділів, а й фахівці Держаудитслужби.
Зокрема, у минулому році, завдяки їх роботі, стало відомо, що КП “Київтеплоенерго” за період з 1 січня 2018 року по 30 червня 2021 року “наробило” порушень і недоліків на рекордні 20,28 млрд гривень, із яких було остаточно втрачено 3,26 млрд гривень. Майже третину загальної суми цих порушень – 7,7 млрд гривень – склали втрати тепла і води внаслідок критичного стану мереж. Серед іншого: незаконні витрати коштів без підтверджуючих документів, завищення вартості замовлених робіт, сумнівне “успадкування” боргів ПАТ “Київенерго”, переплати при закупівлях газу, нарахування “зайвих грошей” своїм працівникам тощо.
Зважаючи на такий “букет” проблем, державні аудитори запропонували Віталію Кличку розглянути питання покарання винних, кадрових змін в керівництві “Київтеплоенерго”, зобов’язати дане КП відшкодувати збитки. Втім, міська влада обрала іншу тактику – намагається оскаржити дії “ревізорів” Держаудитслужби в суді.
Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА з 4 березня 2016 року керує Оксана Колтик (на колажі праворуч). Діяльність цього департаменту вже не перший рік контролює особисто міський голова Києва Віталій Кличко (на колажі ліворуч).
Автор: Іван Кулик
Распечатать
