Чеський бізнес постачав до РФ обладнання, яке могли використати у військовому виробництві

Обухівський завод у Санкт-Петербурзі виробляє зенітні установки, зокрема С-400, зенітно-ракетний комплекс, який Володимир Путін назвав найкращою у світі системою протиракетної оборони. Концерн «Алмаз-Антей», до якого входить Обухівський завод, з 2014 року включений до санкційних списків ЄС.

Проте, як встановили журналісти Investigace.cz, наприкінці 2018 року російська компанія «КР Пром» доставила на петербурзький завод два станки виробництва чеської компанії CZ.TECH Čelákovice. Це «розумні» станки з числовим програмним управлінням (ЧПУ), здатні обробляти навіть найдрібніші деталі, які використовуються в машинобудуванні, енергетиці, промисловості або, наприклад, для складання ракет. Термін служби такого обладнання може досягати двох десятків років.

Після 2008 року Росія стала привабливим ринком для чеських компаній

Після економічної кризи 2008 року чеські компанії шукали нові ринки збуту, і Росія стала одним з них. У той час Росія переоснащувала свої заводи, а західне обладнання мало великий попит.

Згадана вище компанія «КР Пром» була заснована на межі тисячоліть як російський дистриб’юторський філіал чеської компанії Kovosvit (свою нинішню назву вона отримала у 2013 році). Власник компанії Дмитро Руденко деякий час працював у Чехії — з 2008 року він разом із дружиною володів компанією Stanok.

У 2013 році Руденко разом із чеською машинобудівною компанією TOS Varnsdorf заснував у Єкатеринбурзі компанію «ГРС Урал», яка мала займатися виробництвом станків з ЧПУ з чеських компонентів безпосередньо в Росії. Компанія на 51 відсоток належала чехам.

До 2013 року Росія стала другим за величиною ринком для чеських виробників: туди постачали майже двадцять відсотків усіх чеських станків і формувальних машин.

На той момент Росія значною мірою залежала від імпорту: у 2015 році до 90 відсотків обладнання на місцевих заводах було іноземного виробництва.

Після анексії Криму ЄС заборонив експортувати станки до Росії

У 2014 році на чесько-російській співпраці позначилася анексія Криму, а точніше санкції, що пішли за нею. ЄС ввів заборону на експорт до Росії товарів подвійного призначення. До їхнього числа увійшли станки, які були необхідні для оборонної промисловості.

Чехія подала заявку на звільнення від санкцій для своїх інжинірингових компаній і досягла успіху. Заборона не торкнулася експорту товарів подвійного призначення для аерокосмічної промисловості, а також якщо передбачалося їхнє невійськове використання. Крім того, виняток поширювався на контракти, укладені до 2014 року.

З 2022 року заборона на експорт до Росії товарів подвійного призначення діє незалежно від їхнього заявленого використання або кінцевого споживача.

Чесько-російське співробітництво триває навіть після початку вторгнення в Україну

У 2021 році чеська компанія TachTech, що виробляє і продає вогнетривкі матеріали, вийшла на російський ринок, де зосередилася на модернізації інфраструктури металургійної галузі «з метою підтримки розвитку російського машинобудування». Успішна співпраця тривала навіть після початку вторгнення в Україну в лютому 2022 року.

«Ми фірма з чеським корінням, і з чехами ми не посварилися, а дуже дружно співпрацюємо. Але працюємо не явно, а потайки», — зізнався керівник російського філіалу TachTech В’ячеслав Коробейніков в інтерв’ю журналістам у 2023 році.

У 2024 році компанія TOS Varnsdorf повідомила виданню Deník N, що згорнула всю діяльність у Росії. Однак у квітні 2024 року її «дочка» опублікувала оголошення про набір електриків у Росії, а в травні 2024-го уклала договір оренди станків з російською компанією. У другій половині того ж року «ГРС Урал» отримала дозвіл на ввезення в Росію китайської техніки.