У Раді знову хочуть розглянути законопроєкт про відповідальність за публікування даних із реєстрів

У Раді знову хочуть розглянути законопроєкт про відповідальність за публікування даних із реєстрів
У Раді знову хочуть розглянути законопроєкт про відповідальність за публікування даних із реєстрів
У Верховній Раді знов планують розглянути законопроєкт № 10242 про посилення кримінальної відповідальності за оприлюднення даних з реєстрів, який піддався критиці з боку медіаспільноти. У разі ухвалення він заборонить журналістам ставити незручні питання представникам влади.

Так, наразі проєкт закону знов опинився в порядку денному парламенту. Про це 13 січня розповів народний депутат, голова комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.

"Біг по граблях: продовження. Законопроект 10242, щодо посилення кримінальної відповідальності за оприлюднення інформації з реєстрів, який медіаспільнота розкритикувала ще минулого року, знову в порядку денному", – написав він.

За словами Юрчишина, на пропозицію Комітету з питань свободи слова провести консультації з журналістами та медіаекспертами представники більшості в Раді не відповіли.

"Тобто опосередковано підтвердили, що законопроєкт потрібен лише для того, щоб закрити можливість розслідувачам ставити незручні питання про зловживання влади. Якщо ціль посилити захист реєстрів, то такий механізм точно можна знайти. Разом", – вказав парламентар.

Він також пообіцяв ставити спільні з депутатом Ярославом Железняком та колегами з фракції "Голос" правки на підтвердження.

Що відомо про законопроєкт № 10242

Проєкт закону № 10242 наприкінці листопада рекомендував прийняти у другому читанні та в цілому профільний Комітет Ради з питань правоохоронної діяльності на чолі з Сергієм Йонушасом ("Слуга народу"). Перед тим, у липні 2024-го його не було підтримано та було направлено на повторне друге читання.

Серед авторів документа – представники ОПЗЖ, зокрема Григорій Мамка та Суто Мамоян. Також співавторами документа є "слуги", серед яких Володимир Захарченко, Владлен Неклюдов та Максим Бужанський.

Законопроєкт, зокрема, передбачав від 10 до 15 років позбавлення волі за "витік" даних з публічних електронних реєстрів. Також пропонувалося давати до 8 років тюрми тим, хто оприлюднить інформацію з державних реєстрів під час війни.

Як зазначали в ЦПК, наразі таке порушення визначається як нетяжке (ст. 361, 361-2 Кримінального кодексу), а покарання за нього – до двох чи максимум до п’яти років тюрми.

Україна не піде на жодні територіальні компроміси, — Сибіга


Распечатать