Повернення Польщею чоловіків в Україну може мати економічні наслідки, - ЗМІ

Повернення Польщею чоловіків в Україну може мати економічні наслідки, - ЗМІ
Повернення Польщею чоловіків в Україну може мати економічні наслідки, - ЗМІ
Польща зобов’язалася допомогти Україні в репатріації чоловіків, які підлягають військовій повинності, після оголошення Києвом нового закону про мобілізацію, який набуде чинності 18 травня.

Крім етичних міркувань, цей крок може істотно вплинути на польську економіку, оскільки тисячі українських громадян, які проживають у країні, можуть бути змушені залишити роботу і піти в армію, пише Forbes.

Крім того, зростають побоювання, що значна частина з них спробує покинути Польщу, щоб уникнути призову.

Із понад мільйона українців, які приїхали до Польщі від початку повномасштабного російського вторгнення в лютому 2022 року, 371 000 - чоловіки призовного віку, які за законом можуть підлягати обов’язковій військовій службі.

Більшості українців, які прибули до Польщі після лютого 2022 року, було надано тимчасовий захист, який дає їм змогу працювати й отримувати доступ до державних послуг навіть без дійсних документів, що посвідчують особу. Однак дія цього положення закінчиться 30 червня, і неясно, чи буде його продовжено.

Невизначеність змусила багатьох замислитися про своє майбутнє в країні.

Українець років тридцяти, який живе у Варшаві і побажав залишитися невідомим, каже, що, на його думку, ситуація може змусити деяких українців переглянути своє місце проживання в Польщі, з огляду на те, що інші країни регіону, включно з Естонією та Німеччиною, унеможливили репатріацію.

"Ті, хто не хоче бути призваним до армії, шукатимуть способи уникнути повернення в Україну за будь-яку ціну, навіть якщо це означає долучення до тіньової економіки або переїзд із сім’ями в іншу країну. Польща може в кінцевому підсумку втратити частину своєї основної робочої сили", - додає він.

Андрій Арканюк, фахівець із легалізації зайнятості в агентстві з працевлаштування Contrain Group, каже, що не очікує раптового відтоку українців із Польщі, але бачить підвищений інтерес до переїзду в такі країни, як Німеччина чи Іспанія, а також за межі Європи.

Однак він зазначає, що Київ і Варшава підписали угоду про спрощення виконання судових рішень в обох країнах, а це означає, що заочні рішення про ухилення від мобілізаційного обов’язку в Україні можуть бути успішно виконані в Польщі.

"Якщо це станеться у великих масштабах, може відбутися масовий виїзд українських громадян призовного віку з Польщі", - каже він.

У звіті Deloitte для УВКБ ООН, Агентства ООН у справах біженців, встановлено, що внесок українських біженців у ВВП Польщі у 2023 році становитиме 0,7-1,1%, і передбачається, що в довгостроковій перспективі цей ефект зросте до 0,9-1,35%.

Завдяки збільшенню фонду заробітної плати, зростанню приватного споживання і припливу іноземного капіталу доходи сектору державного управління Польщі зросли на 10,1-13,7 млрд злотих (2,525-3,425 млрд доларів США) 2022 року і на 14,7-19,9 млрд злотих (3,675-4,975 млрд доларів США). Згідно зі звітом, у 2023 році це значно компенсує державні витрати на біженців у розмірі 15 мільярдів злотих (3,75 мільярда доларів) у 2022 році та 5 мільярдів злотих (1,25 мільярда доларів) у 2023 році.

Більшість українців у Польщі зайняті в таких секторах, як промислове виробництво, транспортні послуги та будівництво, причому майже половина з них обіймають посади, які не відповідають їхній кваліфікації.

Багато біженців також обрали підприємництво. Минулого року майже 10% нових індивідуальних підприємств у Польщі були створені українцями, при цьому найбільша кількість припадає на будівництво, інформаційні та комунікаційні та інші послуги.

Крім економічних міркувань, заява польського уряду спровокувала дебати про чесність цього рішення.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Україні доведеться "взяти на себе ініціативу" в підході до цього питання, оскільки для Польщі "етично двозначно" репатріювати чоловіків.

"Хоча ми, звичайно, розуміємо, що Україні потрібні захисники, щоб захистити свою Батьківщину", - додав він.

Можливість повернення чоловіків із Польщі в Україну

Міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш заявив, що Варшава готова допомогти українській владі повернути чоловіків призовного віку, додавши, що "все можливе" щодо механізмів, які може використовувати Польща.

Київ призупинив консульське обслуговування чоловіків віком від 18 до 60 років, які проживають за межами України. Охочі продовжити свої паспорти або отримати інші офіційні документи тепер повинні будуть з’явитися у військкомати для поновлення своїх особистих даних або віддалено, або особисто.

Польща не депортуватиме українських чоловіків додому, але польський уряд досі не сформував офіційного бачення того, як йому варто вчинити щодо них. Про це заявив посол Польщі в Україні Ярослав Гузи.

Гуменюк: Понад 60 російських шахедів в новорічну ніч атакували південь України, більше 50 збиті

Читайте більше новин по темі:


Распечатать