Кумівство з тіньовими справами: Що приховує Максим Шкіль у своєму бізнесі
У власності цього бізнесмена зі Львова ще кілька підприємств, наприклад, «Перша логістична компанія» («ПЛК») — один із найбільших операторів з перевезення зерна залізницею.
Ні Бомба, ні автомобілебудівники з Німеччини не здогадувалися, що до салону Шкіля невдовзі після того, як вони переріжуть стрічку та поїдуть, увійдуть представники правоохоронних органів.
Шкіль під пильною увагою податківців та поліції з 2014 року — того самого моменту, коли втік із країни його колишній заступник Віктор Янукович.
Однак це не заважає йому залишатися на плаву і за нової влади. Надійний тил Шкілю та його «Першої логістичної» забезпечує нинішній міністр інфраструктури, а за сумісництвом кум голови «ПЛК» Володимир Омелян.
Міністр займається «Укрзалізницею», у тісній зв’язці з якою Шкіль розвиває свій бізнес. Але все по черзі.
Львівський регіонал
Максим Шкіль розвозив мінеральну воду на заводі свого батька у Львові — так зазвичай починаються матеріали у ЗМІ про стрімку кар’єру бізнесмена, написані піарниками.
Щоправда, багато залишається «за кадром». Збудувати великий бізнес в Україні без політичної підтримки рідко кому вдається. Тому паралельно Шкіль прокладає собі шлях і в цьому напрямі: працює помічником народного депутата від Партії регіонів Миколи Дем’янка.
До 2014-го це було чудовим стартом, адже Дем’янко — близький друг Януковича. Незабаром Шкіль стає лідером політичної організації «Молоді регіони» – молодіжного крила «Партії регіонів».
Починаючи з 2014-го, Шкіль наголошує в інтерв’ю, що абсолютно аполітичний.
Менш обачно поводяться колишні колеги Шкіля.
Наприклад, ще один помічник Дем’янко – Костянтин Нестеренко – раптово засвітився на Кутузовському проспекті у Москві.
Точніше потрапили до об’єктиву камери випадкового свідка зареєстровані на його прізвище номери Mercedes S500. Знаки, як і належить, від Верховної Ради, щоправда, прапорець України заклеєний.
Фото зроблено 2 січня 2018 року. Хтось із усієї цієї компанії явно їздив на Новий рік «до [найближчого соратника Януковича, який також утік до Москви Сергія Курченка»], — робить припущення Андрій Лозовий, секретар Комітету ВРУ з питань правової політики та правосуддя.
Відомо, що Шкіль любить розкішні машини. Щоправда, Mercedes S500 – не його фасон. Пристрасть власника салону Audi - Audi Q7. Саме цей автомобіль 3 липня врізався у машину фотокореспондента Максима Левіна. У салоні були ще дружина та маленькі діти журналіста. Усі вони опинились у лікарні.
За кермом Audi був п’яний Іван Федорко — начальник вантажних перевезень «Укрзалізниці» та великий друг Шкіля. І настільки для нього цінний, що власник «ПЛК» подарував йому ту саму Audi Q7.
Хоча Федорко за це ДТП відбувся лише штрафом, але місце своє в УЗ через резонанс інциденту втратив. Натомість Шкіль продовжив тріумфальний шлях по шпалах.
Людина з граніту
Максим Шкіль ділиться в інтерв’ю, що з самої школи мріяв стати підприємцем та досягти фінансової незалежності від батьків. Однак, незважаючи на свої амбіції, батько з якихось причин не передав йому частку своєї компанії.
Першим самостійним підприємством у 2007 році, за його словами, стали гранітні кар’єри, які він запустив, переїхавши зі Львова до Києва із невеликою сумою грошей у кишені. Та сума, начебто, була недостатньою для запуску такого бізнесу.
Однак, згідно з розповіддю Шкіля, його раптова поява у бізнесі гранітних кар’єрів не була результатом магії. Високопоставлені покровителі з Партії регіонів, до якої він потрапив, переїхавши до Києва, допомогли йому стати віце-головою у великому бізнесі. Під їхнім кураторством він керував не лише кар’єром, а й підприємствами з виробництва асфальтобетону та щебеню.
Наступним етапом у підприємницькій кар’єрі стала серія успішних підприємств, включаючи “Першу логістичну компанію” (ПЛК).
У період, коли він займався гранітним бізнесом, Шкіль почав створювати вигідні логістичні схеми для експорту граніту із зони Чорнобиля. Для цього йому була потрібна підтримка у вигляді зв’язків в “Укрзалізниці”, і Шкіль її успішно знайшов. Його друг Іван Федорко, який займав важливі керівні позиції в “УЗ”, став ключовою людиною, завдяки якій Шкіль міг легко розвивати свій бізнес.
Навіть після того, як Федорко опинився в центрі скандалу, потрапивши в аварію та втративши свою посаду, бізнес Шкіля продовжував успішно процвітати. Коли залізничний чиновник обійняв посаду директора з вантажоперевезень та логістики в “Укрзалізниці”, на Шкіля та його “партнера” проллється фінансовий успіх.
Федорко збудував розкішний палац у елітній зоні під Києвом вартістю кілька мільйонів доларів. “Перша логістична компанія” справді стала лідером серед конкурентів, отримуючи привілеї від “Укрзалізниці”.
Бізнес-партнери також стали ближчими у сімейному плані: донька Федорко влаштувалася працювати у “ПЛК”. Згодом керівник вантажного напрямку "Укрзалізниці" просунувся службовими сходами, ставши начальником прифронтової Придніпровської залізниці.
Він вчасно відчепив свій вагончик від потягу, що мчить у прірву, і пристикувався до локомотива, де пахло свіжою фарбою.
Як кажуть, май сто друзів — і бажано за кожної влади. Голову "ПЛК" підстрахував його кум - міністр Омелян, якому підвідомча "Укрзалізниця".
Схематичне рішення
У листопаді 2017-го детективи НАБУ провели обшук у будинку Омеляна у справі про незаконне збагачення.
А у квітні 2018 — і у самій «ПЛК». Інсайдерські джерела в правоохоронних органах повідомляють, що компанія Шкіля пов’язана з низкою податкових злочинів.
За матеріалами ЗМІ, слідче управління Державної фіскальної служби у Львівській області проводить досудове розслідування щодо ТОВ «Зертранс» за статтею ст.212-3 КК України – «Ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах».
«Зертранс», як і «ПЛК», постійно перемагають у тендерах Мінагрополітики на перевезення сільгосппродукції. Причому податковий номер «Зертрансу» повністю збігається із номером іншої компанії — «УПІ-Магістраль». На ту ж припадає найбільша частина витрат «ПЛК».
Керівником «УПІ-Магістраль» вказано якогось Олега Бурлаченка, який часто згадується і як формальний засновник «Першої логістичної».
«Виграючи» тендери від Мінагрополітики, «ПЛК» використовує вже відомий спосіб збагачення — переказує гроші на рахунки фіктивних компаній. «Схема» проста: «ПЛК» включає свої ж компанії у видаткову частину перевізної фірми і тим самим робить ставку податку мізерною. За підрахунками розслідувачів, щороку на цій афері її учасники кладуть до кишені 400 млн. грн. на рік.
Наприклад, за 2014 рік підприємство Шкіля перерахувало 36 млн грн у “Еколайн-СТ” та “Мега-Ексім”.
Тобто «ПЛК» виступає посередником і, користуючись низькими тарифами та дефіцитом вагонів в «УЗ», експлуатує її парк вагонів, які значно дешевші, ніж у інших компаній на ринку, та заробляє багатомільйонні прибутки на різниці із заниженими тарифами.
Чи можна мати такі преференції без зв’язків із керівником Міністерства інфраструктури Омеляном — скоріше риторичне питання.
Кобзон та титушки
Фінансові трюки – не єдине амплуа Шкіля. Зі своїми колишніми покровителями він розплачувався, наприклад, організацією сумнівних івентів.
2012 року “Молоді регіони” Максима Шкіля організували поїздку 300 ветеранів Другої світової війни на концерт Йосипа Кобзона у Києві.
Втім, молодіжне крило регіоналів Шкіля привернуло увагу не лише благодійною діяльністю. У період Майдану, судячи з публікацій у ЗМІ, вони організовували підвезення "тітушок" до Києва.
Популярність львівського конформіста поширилась за межі України. Багато зі згаданих фактів було представлено у блозі британської журналістки Регіни Гріхам на сайті Combating Corruption.
Усе вище згадане не заважає вагончикам залізничного магната і за нової влади рухатися переважно під зеленим світлом. Адже, навіть коли Шкіль висловлює критику на адресу системи української залізниці, він робить це із застереженням: імовірно, всі труднощі цієї системи були успадковані від “шкідливої влади”, яка, на його думку, також сприяла створенню його бізнесу.
Читайте більше новин по темі:
Распечатать
