Зʼявились подробиці замаху на вбивство судді в Умані
Нині обоє підозрюваних взяті під варту. Один із них, кого слідство називає організатором, вважається «смотрящим за районом». Будь-які контакти з імовірним виконавцем він заперечує. Щодо судді, на якого мали скоїти напад, то його діяльність також викликає запитання.
Дії розслідуються як замах на вбивство за попередньою змовою групою осіб (ч. 1 ст. 14, п. 12. ч. 2 ст. 115 КК) і незаконне поводження зі зброєю та вибухівкою (ч. 1 ст. 263 КК).
Поліція розглядає мотивом злочину професійну діяльність потерпілого. Але статтю 379 Кримінального кодексу про замах на суддю затриманим чомусь не інкримінували.
Зв’язки у злочинному світі
Описаний поліцією як «смотрящий» за Уманню та, власне, за її ж таки версією, організатор злочину Ігор Сушков. Він уродженець Умані. За інформацією поліції, раніше судимий за вимагання і розбій, але його судимості погашені і подробиці цих справ у публічному доступі знайти не вдалося.
10 грудня 2018 року в квартирі, де проживав Сушков, чомусь побували працівники поліції і виявили, що він зберігає мисливську рушницю без сейфа і не за місцем реєстрації. Наступного дня у засіданні Уманського міськрайонного суду чоловік пояснив, що має дозвіл на рушницю, але за адресою реєстрації у нього ремонт і він тимчасово переїхав, забравши зброю, але сейф узяти не зміг. Суд оштрафував Сушкова на 119 гривень і повернув йому рушницю.
Рік тому в Умані поліція затримала чоловіків, що вимагали 40 тисяч доларів боргу. Тоді нібито вони діяли «під дахом» Сушкова. Чи затримували тоді особисто «смотрящого» з повідомлень поліції незрозуміло.
У матеріалах досудового слідства Сушков характеризується як «особа без визначеного роду занять», котра має лідерські якості і зв’язки у злочинному світі та веде антигромадський спосіб життя. За версією слідства, саме він мав намір убити суддю і залучив для цього деякого Богдана Козака.
Сушков начебто неодноразово бачився із Козаком для обговорення плану майбутнього вбивства: часу, місця, способу. Зустрічі також відбувалися в автомобілі Porsche Cayenne, на якому підозрювані протягом березня 2024 року нібито стежили за суддею, зʼясувавши його місце роботи, розпорядок дня, маршрути перебування і місця, де він найчастіше перебуває.
Поліція звітувала, що у фігурантів вилучили зброю, зокрема пістолет і з глушником, гранати, бити, кастет, одяг, 4 кілограми канабісу, боргові розписки від місцевих мешканців на близько 50 тисяч доларів, майже 4 тисячі пачок цигарок тощо.
При обранні запобіжного заходу прокурор посилався також на показання потерпілого судді і протоколи негласних слідчих дій. Тобто є якісь записи розмов фігурантів, які можуть стосуватися злочину.
Слідча пояснила в судовому засіданні, що підозрювані обговорювали спосіб вчинення злочину. Зокрема, Сушков начебто давав поради та розповідав, що робити після вбивства: як позбавлятися одягу, куди краще бігти, як буде непомітно.
У суді Сушков заявив, що взагалі не контактував із Козаком. Сказав, що гранати йому підкинули, коли машина була на мийці і СТО. Пістолет він не купував і не знає, де той узявся. Він має власний, на який є офіційний дозвіл.
Козак вину теж не визнав і пояснив суду, що в день затримання займався особистими справами. Зі слів захисника, він веде підприємницьку діяльність і утримує дитину 2024 року народження.
Підозрюваних у цій справі захищає черкаський адвокат Гліб Сидоров. Це колишній працівник черкаської прокуратури. У 2014 році активісти включили його як прокурора до люстраційного списку. У 2019 році на виборах президента Сидоров представляв Зеленського у виборчій комісії на 196 окрузі. У 2020-му балотувався до Черкаської міської ради від «Слуги народу».
Потерпілий суддя без повноважень
За версією слідства, замах готувався на суддю Уманського міськрайонного суду Черкаської області Василя Гончарука.
У 2018 році Гончарук претендував на посаду судді Вищого антикорупційного суду. Однак Вища кваліфікаційна комісія суддів припинила його участь в конкурсі. Своє рішення комісія пояснила серед іншого численними випадками втручання у роботу автоматизованої системи розподілу справ у 2015 році, коли Гончарук виконував обовʼязки голови суду.
Експерти також звернули увагу, що Гончарук як суддя особисто виносив рішення у справах щодо передачі безхазяйних земельних ділянок державі. Зацікавленою стороною у цих справах була Свинарська сільська рада, головою якої на той час був батько судді Гончарука, тому останній мав би взяти самовідвід. Ще Гончаруку закидали приховування майна його сімʼя проживала у квартирі, зареєстрованій на тещу, а їздив суддя на машині, яка належала його сестрі, співробітниці Свинарської сільради.
У 2016-му 5-річний строк повноважень судді Гончарука сплинув і з того часу він судових рішень не ухвалює. На посаду безстроково його досі не призначили, але зʼясувалося, що Гончарук продовжує виконувати в суді іншу роботу…
Наприкінці лютого цього року Вища рада правосуддя розглядала скаргу юристки Діани Коркіяйнен про порушення суддею Гончаруком вимог щодо несумісності.
У скарзі йшлося про «підпільне надання Гончаруком послуг адвоката в робочий час поза межами суду». У грудні 2019-го Рада адвокатів Черкаської області дала Гончаруку право займатися адвокатською діяльністю і присвоїла адвокатське свідоцтво. На сайті aabastion.com.ua пропонувалися послуги адвоката Гончарука (на сьогодні сторінка видалена ред.).
Гончарук дав пояснення, що, отримавши право на зайняття адвокатською діяльністю у той же день звернувся до Ради адвокатів, щоб його зупинити. Рада адвокатів Черкаської області підтвердила, що посвідчення адвоката Гончаруку не замовлялось, не виготовлялось і не видавалося.
Після закінчення п’ятирічного терміну повноважень Гончарук, як зʼясувалося, виконував іншу роботу в суді, яка не пов’язана зі здійсненням правосуддя. Громадянки Діана Коркіяйнен і Оксана Коркіяйнен неодноразово зверталися до Черкаського окружного адміністративного суду з позовами до Уманського міськрайонного суду.
Протягом 2022–2023 років ці юристки подали до 28 адміністративних позовів, у 17 з яких Гончарук брав участь як представник Уманського міськрайонного суду. Він діяв на підставі довіреностей на представництво інтересів, що видані йому виконувачем обов’язків голови суду.
Гончарук вважає, що така його участь у засіданнях не є адвокатською діяльністю, а є представництвом юридичної особи, працівником якої він є. Він брав участь у судових засіданнях з розгляду цих справ, подавав заяви, клопотання, відкликання, заперечення, апеляційні скарги, що, на думку Гончарука, негативно сприймалося юристками Коркіяйнен і підвищувало їх зацікавленість в написанні скарг на нього в різні інстанції за вигаданими та безпідставними звинуваченнями, щоб у такий спосіб впливати на нього як представника суду.
У 2020-му Діана Коркіянен вже зверталася до Вищої ради правосуддя і просила перевірити статки судді Гончарука та його родини. Скарга була залишена без розгляду. На цей раз Вища рада правосуддя також вирішила, що Гончарук вимог щодо несумісності не порушив.
Гуменюк: Понад 60 російських шахедів в новорічну ніч атакували південь України, більше 50 збиті
Читайте більше новин по темі:
Распечатать
