Головна «схема» країни: Як «банани» перетворюються на «зерно»
Колись Ісус Христос перетворив воду на вино. Це було названо дивом на весіллі у Кані Галілейській.
Але наші алхіміки в галузі податкових трансформацій навчилися перетворювати банани на зерно.
Я вже неодноразово писав і про проблему фіктивного експорту, а також про те, що, виходячи із «заводських налаштувань» нашої податкової системи, максимально вигідно «спарувати» бізнес з імпорту ширвжитку з бізнесом з експорту аграрної сировини.
Податки платити не будеш майже ніколи і навіть держава тобі заплатить, якщо станеш добре поводитися.
Отже, перейдемо до самої схеми.
Є імпортер, фірма А, який ввіз у країну умовні «банани» на суму 60 млн грн.
За партію імпорту офіційно заплачені гроші, а також утримано на митниці ПДВ у розмірі 20% вартості, тобто 10 млн грн.
Потім імпортер реалізує цей товар на базарі та оптовикам за готівку, наприклад, за 120 млн грн.
Податок з прибутку не платить, оскільки реалізація пройшла неофіційно.
Також він не донараховує ПДВ на різницю між ціною реалізації та митною декларацією.
Але в нього 120 млн грн готівки, а реалізацію товару потрібно закрити за балансом. Крім того, ляшку палить 10 млн грн податкового кредиту — просто так його не отримаєш.
І Імпортер знаходить «фірму-скручування», яке фіктивно купує у нього банани за 60 млн грн, тобто за собівартістю і «скручує» податковий кредит із ПДВ на 10 млн грн, тобто забирає його собі.
Рух товару йде тільки папером, простими словами «продаються-купуються» лише документи на товар і податковий кредит з ПДВ.
У цей же час зернотрейдер — «Фірма С» скуповує зерно на внутрішньому ринку.
Робить це переважно за готівку або купує у фермерів на єдиному податку, які не можуть надати податковий кредит з ПДВ.
Наслідком зернотрейдер має 5000 тонн зерна на 30 млн грн, але офіційно його немає на балансі. Нема й податкового кредиту. Що робити?
Зернотрейдер звертається до вже відомої нам «фірми-скручування».
Купує у неї 10 000 тонн зерна на 60 млн. грн. і отримує «скручений» раніше на бананах податковий кредит на 10 млн. грн.
Тепер на балансі є зерно та є податковий кредит.
Далі зернотрейдер експортує 5000 тонн легалізованого зерна плюс 5000 тонн фіктивного.
Тут часто починають розповідати, що це неможливо, мовляв, ваги в Молдові мають зійтися з показниками ваги з нашого боку кордону.
Але це далеко не так. Терези можуть показувати відносну вагу — це наша «теорія митної відносності».
Зернотрейдер перераховує 60 млн грн фірмі-скрутці, та, у свою чергу, жене ці гроші імпортеру, імпортер віддає зернотрейдеру 60 млн грн готівкою.
У фіналі зернотрейдер отримує ще й 10 млн грн відшкодування ПДВ від держави та її ділять учасники схеми.
Загалом все лише у плюсах:
Імпортер отримав на рахунок безготівку на 60 млн грн і може купувати нову партію бананів.
Експортер отримав 60 млн грн готівки і може знову купувати зерно за готівку.
ПДВ «скручений» і поділений. Фірма-скручування отримала свою комісію.
У мінусі лише держава — вона виплатила відшкодування ПДВ з фіктивної операції та отримала спотворену статистику експорту.
Саме тому, при втраті 20% територій (окупація) та виведенні ще 10% земель з обороту (поряд із фронтом) у нас експорт зерна зріс на 10%.
Феномен, який важко пояснити сприятливими погодними умовами, зростанням урожайності чи зміною структури зернових.
Зате це можна пояснити наявністю таких схем, коли банани перетворюються на зерно. Саме тому, фахівці і називають цю схему - «товарний пересорт».
Окупанти з "Торнадо" обстріляли будинки у Шевченковому в Харківській області: є постраждалі